Потерчата



Категории Василь Королiв-Старий ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Дячиха Євпраксiя поралася бiля печi. Вона гнiвалася, що дяк Оверко десь затримався й вечеря вже перестояла. Пiдкинула до печi дрова й задрiмала. Чекав на господаря й Домовик, який любив веселого та говiркого дяка. Дяк Оверко пiшов ще вдосвiта до сусiднього села на храмове свята й досi не повернувся, хоча вже смеркало. Домовик виплигнув на хату, обдивився, чи все в порядку в господарствi — корови замкнутi в хлiвi, собака Бровко на мiсцi — й пiшов швиденько з двору шукати дяка. А дяк Оверко, добре наïвшись та напившись на святi, виходив цей час iз сусiднього села. Дорога йшла через болото. П'яненького дяка помiтила левадна Хуха й вирiшила попередити Потерчат, щоб тi засвiтили своï каганцi i вказали мандрiвцю справжнiй шлях. Щоб було веселiше, дяк Оверко наспiвував церковних пiсеньок. Раптом побачив перед собою маленькi зеленi вогники й вирiшив, що то його манить нечиста сила. Вiн злякався, метнувся в iнший бiк i потрапив у багновисько. Як Дитинчата-Потерчата iз синiми чубчиками на голiвках не спiвали йому, не вказували шлях, вiн не розумiв, бо голоси в Потерчат слабенькi, нагадують шелест очерету. Постоявши довгенько, дяк вирiшив iти далi, але заблукав i постiв сторч у болото. Його крик рятуйте! почув Домовик, пiдбiг до нього, перетворився на стару вербу й простягнув гiлку. Дяк ухопився за неï й вибрався з трясовини. Домовик прошептав дяковi на вухо: Iди тепер, Оверку, просто й нiчого не бiйся, але так, нiби це вiн сам собi так намислив. Швидко дiстався дяк додому, — але в такому виглядi, що Домовик не втримався вiд реготу, який нагадував трiщання меблiв. Дячиха аж злякалася, почала кричати, лаяти чоловiка, навiть вiника вхопила. Дяк Оверко почав розказувати, як його водила нечиста сила по болотi. Але дячиха не дала йому скiнчити й сказала, що то водила його не нечиста сила, а горiлка. Домовик подумки похвалив господиню за розумнi слова й тихцем забрав у неï з рук вiника. Дяк Оверко, умившись та перевдягнувшись, ще довго розповiдав дячисi про своï пригоди, про те, як урятувався вiн щирими молитвами. Коментар Часто люди, роблячи не зовсiм хорошi вчинки, посилаються на те, що ïх пiдманула нечиста сила. Письменник В. Королiв-Старий вирiшив змiнити таку думку й показати Домовикiв, Вiдьом, Потерчат, Хух, якi допомагають людям. А вiдповiдальнiсть за свою нерозважливiсть людина має покласти на саму себе.

Метки Потерчата, ВАСИЛЬ КОРОЛIВ-СТАРИЙ, ЛIТЕРАТУРНI КАЗКИ, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
Потерчата